120
Разделы

Все статьи сайта





Вместе с ними в мир проникает Вирус, как защитить ребенка от вируса цифрового слабоумия
У день, коли прийнято відзначати 120-річчя вітчизняного футболу, Football.ua розмірковує про появу улюбленої гри на українській землі.
Так виглядав той самий стадіон, зведений 1894 року у Львові ТАК ВИГЛЯДАВ ТОЙ САМИЙ СТАДІОН, ЗВЕДЕНИЙ 1894 РОКУ У ЛЬВОВІ14 ИЮЛЯ 2014, 08:54
14 липня 1894 року поважне львівське товариство Сокіл провело матч між командами Львова та Кракова, приурочивши нову британську забаву до крайової виставки. Пройшло більш як сто років, перш ніж незалежна уже Україна визнала цю дату офіційним, історичним початком вітчизняного футболу. Нині, коли Україна відзначає 120-літній ювілей свого футболу, є сенс оглянути її з висоти років та подивитися, як футбол з’явився та поширювався українськими теренами. 

Сувенір з Британії для Львова
Футбол називали «британською епідемією» – і справді, він поширився світом завдяки британським морякам і службовцям, які багато подорожували з різною метою – торговою, науковою, просвітницькою, військовою… Пісня «Прав, Британіє, морями» не випадково співалася скрізь, де були інтереси цієї імперії. Морським шляхом футбол проникав у порти всього світу, у тому числі – й в Україну. Проте у Львів, де й був зіграний матч, визнаний історичним, ця гра дісталася іншим способом. 

Професор Львівської учительської гімназії Едмунд Ценар став справжнім першопрохідцем футболу. Саме він привіз до Львова перший справжній шкіряний м’яч британського виробництва, а також правила гри, які пізніше переклав і видав разом із програмою розвитку фізкультури (і нового виду спорту також) у навчальних закладах. На той час спорт у місті розвивався досить стрімко. Культивувалися різні види, а ще 1867 року було засноване гімнастичне товариство Сокіл, до якого належав, зокрема, і Ценар. Отже, у Львові, де й був зіграний перший організований матч за участі місцевих гравців на українських теренах, появу футболу можемо датувати 90-ми роками ХІХ століття. 

На фото: Той самий Володимир Хомицький, якому випала честь забити перший м'яч на українській землі.

Імовірно, іще раніше футбол дістався портових міст, однак тут є одне «але»: зважаючи на те, що британці прибували туди морським шляхом і проводили свій час осібно, досить довго ця гра була їхнім власним надбанням, а місцеві могли її тільки наслідувати і вчитися, так би мовити, зі сторони. Скажімо, в Одесу, як у великий та значний порт, футбол прибув ще у 1870-х роках, однак спочатку він був винятково британською розвагою, пізніше у «дикий футбол» почали грати місцеві любителі, і лише на початку нового століття була заснована місцева ліга. Також одними із перших до футболу долучилися в Миколаєві, Бердянську та інших приморських містах. Футбол на територію нинішньої України діставався різними шляхами – власне, британським, австро-угорським, польським, румунським, угорським, єврейським, російським. Морським та сухопутнім. Через розвиток комерційних зв’язків, культурний обмін, а то – й під впливом військових подій.  

Перші кроки рік за роком
Коротко й узагальнено хронологію перших десятиліть футболу можна описати так: 

1870-ті: в портових містах півдня України британські моряки грають в футбол між собою, навчаючи новій грі місцевих жителів;

1878: заснований ОБАК – Одеський британський атлетичний клуб, при якому відкрита секція футболу (у Львові спортивне товариство Сокіл існувало ще із 1867 року, а футбол почало розвивати із 90-х років ХІХ століття);

1891: професор Едмунд Ценар привозить до Львова шкіряний м’яч британського виробництва, він же публікує в книзі «Гімнастичні ігри шкільної молоді» програму розвитку футболу у львівських навчальних закладах;

1892: 5 червня: у перерві між гімнастичними виступами на Виставці досягнень відбулися показові футбольні виступи. На той час у місті уже були ознайомлені і з футбольними правилами, які також перекладав Ценар;

1893: футбол дістається Ужгорода. Він включений навіть до програми міських шкіл; 

1894, 14 липня: під час чергової Виставки досягнень на спеціально зведеному стадіоні відбувся матч між львівською та краківською командами Сокола. Матч, який тривав до першого голу, закінчився уже на сьомій хвилині після голу львів’янина Володимира Хомицького;

1896: уродженець Лубенщини Олексій Бутовський, на той час – один із засновників Міжнародного олімпійського комітету та його постійний член від Російської імперії, відвідує перші новітні Олімпійські ігри в Афінах. Тоді футболу в програмі Ігор ще не було, однак через чотири роки в Парижі Бутовський уже стає свідком футбольних матчів;

1899: ОБАК вперше приймає не британців – одесити Пйотровський та Крижановський стають першими «аборигенами» у визначній британсько-одеській команді. Пізніше цим прецедентом скористалися й запрошуючи в ОБАК легендарного авіатора Уточкіна; 

1900: у футбол грають уже і в Києві. Привезли його сюди не морським шляхом (тому й трохи пізніше) – першими «носіями» гри стали чеські службовці та робітники; 

1901: у Миколаєві також грають в футбол (за певними відомостями, почали навіть ще роками п’ятьма раніше); 

1901, 12 травня: у Чернівцях місцева команда Ян переграє Січ з рахунком 2:0. Це – перший буковинський матч нової гри; 

1901, 15 серпня: збірна Ужгорода поступається угорському клубу БАК з рахунком 0:3. Уже через кілька тижнів вона реабілітується перемогами над Кошицем та Пряшевом; 

1903, 1904: у Львові один за іншим виникають футбольні клуби. На базі Першої школи – ЛКС Чарні та Український спортовий клуб, пізніше – Погонь та низка єврейських клубів;

1905: першість Львова виборюють Чарні; 

1907: у Києві з’являється команда Політехніки – в найближчому майбутньому вона стає великою силою у міському футболі (її тріумф – див. через чотири роки); 

1908: харківський футбол отримав і стадіон, і команду, котру назвали просто – Перша харківська футбольна команда (її лідери – брати Віннінґи, Віллі, Гаррі та Джон). Відбулися й перші матчі; 

1908: у Миколаєві за ініціативи працівника місцевої хлібної контори Чарльза Бейта утворено команду Зебра. На той час місто, вірогідно, уже біля десяти років було знайоме із футболом, однак команда, котра опиралася на місцевих футболістів, з’явилася тільки 1909 року – Діагор регулярно грав з британцями, і кращі із його гравців часто приєднувалися і до Зебр;

1908: у Одесі засновано Шереметьєвський кружок спорту. Через шість років ця команда гратиме із Фенербахче і переграє турецьких футболістів із рахунком 2:1;

1908: при Гартманівському заводі Луганська створено Товариство розумних розваг»  Як і в Києві, серед піонерів футболу в цьому місті – чеські промисловці; 

1909: футбол уже в Александровську (нині Запоріжжя), Єкатеринославі (майбутній Дніпропетровськ), Алчевську, Дружківці, Маріуполі, Полтаві, роком пізніше – і в Сумах, Умані та Чернігові, Юзівці (тут, правда, і раніше існували «дикі» команди), роком раніше – в Херсоні; 

1910: створено Одеську футбольну лігу; 

1911, 12 вересня: студентами – членами Українського спортивного гуртка створено СТ Україна – майбутню гордість Львова; 

1911: Київ також розпочинає розіграш своєї першості. Дата появи Київської футбольної ліги – 24 вересня (7 жовтня за новим стилем) 1911 року, а виграє її прем’єрний розіграш команда Політехніків; 

1911, 22 жовтня: збірна Києва виїздить до Харкова, де переграє місцевих футболістів з рахунком 3:0; 



1911: працівник машинобудівного заводу Павло Малихін формує робітничу команду – першу в Бердянську. Власник місцевого заводу, англієць Джон Ґрівз, сам любив футбол, і його діти та онуки охоче грали із земляками;

1912: створено команду Краматорського спортивного товариства; 

1912: Ліга портових міст у складі Бердянська, Керчі, Маріуполя, Таганрога, кількох інших запрошених команд та господарів-феодосійців визначила переможця. Команда Таганрога переграла у фіналі Феодосію; 

1912: у футбол грає Житомир. Першою тут з’являється єврейська команда Маккабі, а того ж року Сокіл та Уніон уже грають між собою у справжньому матчі за всіма тодішніми правилами. До слова, у Рівному також цього року футбольними піонерами стають «маккабіанці»; 

1912: створюється Всеросійський футбольний союз, в який входять, зокрема, і Київ, Одеса, Миколаїв, Севастополь, Харків, Юзівка. Після цього збірна Російської імперії долає останні бюрократичні перепони на шляху в Олімпіаду. Відбувається й перший чемпіонат Російської імперії – одесити спиняються на стадії чвертьфіналу (мала місце суперечка по даті проведення матчу), харків’яни й кияни – в півфіналі. У підсумку з п’яти запланованих матчів зіграні лише три, а у двоматчевому фінальному протистоянні Санкт-Петербург переграє Москву. 

Далі футбол стає все більше організованим, і хронологія його стає все стрункішою і детальнішою… 

Для порівняння

Оглянемо, коли футбол з’являвся в інших країнах. 

Країна

Поява
футболу

Перший
клуб

Заснування
федерації

Перший чемпіонат

Україна

1870-ті

1878 – ОБАК (Одеса)

1991

1992

Англія

родоначальники

1857 – Шеффілд ФК

1863

1888

США

1860-ті

1862 – Онеіда (Бостон)

1913

1922

Аргентина

1860-ті

1865 – ФК Буенос-Айрес

1912

1891

Голландія

1860-ті

1879 – Гаарлемсе

1889

1898

Бельгія

1860-ті

1880 – Ройял Антверпен

1895

1896

Данія

1870-ті

1876 – Копенгаген

1889

1913

Швеція

1870-ті

1887 – Ергрюте (Гетеборг)

1895

1896

Уругвай

1870-ті

1886 – Альбіон (Монтевідео)

1900

1900

Німеччина

1880-ті

1887 – Германія (Гамбург)

1900

1902

Франція

1880-ті

1881 – Жиронден (Бордо)

1907 (1919)

1918

Італія

1880-ті

1887 – Палестра Джімнастіка Лібертас

1898

1898

Чехія

1880-ті

1892 – Славія

1901

1896

Австрія

1880-ті

1894 – Фьорст Віенна

1904

1897

Іспанія

1890-ті

1898 – Атлетик (Більбао)

1913

1929

Бразилія

1890-ті

1898 – Атлетична асоціація

коледжу Маккензі (Сан-Паулу)

1914

1901

Туреччина

1890-ті

1903 – Бешикташ (Стамбул)

1923

1905

Ясна річ, наводячи дані по країнах, ми маємо на увазі сучасні держави, а також час появи футболу на їхніх нинішніх теренах. 

Що ж відбулося 120 років тому?

14 липня 1894 року у Львові відбувалася традиційна крайова виставка досягнень, улюбленими доповненнями до котрої завше були спортивні забави. Зазвичай це були гімнастичні вправи (до слова, вперше футбол був продемонстрований місту якраз у перерві між ними двома роками раніше – лише у вигляді показового виступу, а не повноцінного поєдинку). 

Цього ж разу спортивне товариство Сокіл тріумфувало: дві команди, львівська і краківська, вийшли на спеціально облаштований стадіон (він розміщувався на території Стрийського парку). У складі команди господарів на полі з’явилися Ксенофонт Теодорович, Людвик Христельбауер, Северин Рудницький, Мар’ян Білецький, Кароль Марциховський, Вілібальд Ноах, Станіслав М’яновський, Броніслав Голородський, Олександр Козел, Юлій Онишкевич, Володимир Хомицький. Опікувався командою все той же Едмунд Ценар. 



За регламентом, матч мав тривати до першого забитого м’яча, і його пощастило забити уже на сьомій хвилині львів’янину Хомицькому. 16-річний юнак, учень професора Ценара, отримав м’яч на лівому фланзі й тут же пробив правою ногою – Го-о-о-о-ол! Це був гол у ворота Кракова, гол у ворота історії! 

Чому ми згадуємо, як відправну точку відліку, саме цей куций 6-хвилинний поєдинок? Тому що збіглися головні вимоги до історичної події: це був матч на українських теренах за участі місцевих футболістів, котрий був ретельно задокументований сучасниками і лишився у літописі. Тому і для українців, і для поляків саме цей поєдинок буде найпершим, історичним і початковим. 

Чи можна поставити під сумнів першість Львова? Вочевидь, теоретично – так. Адже, не забуваймо, морським шляхом гра діставалася наших земель швидше, і якщо ОБАК був активним уже у кінці 70-х років ХІХ століття – то у тієї ж Одеси є всі підстави вважати себе колискою футболу і для території сучасної України, і для Російської імперії. Однак на робочих зустрічах, які передували історичному рішенню виконкому ФФУ 1999 року, доказів перших матчів за участі місцевих гравців одесити не надали. Тож датою для українського футболу визнаємо 1894 рік. Із тим застереженням, що на території сучасної України грали й раніше, однак, вірогідніше всього, не надавали тим подіям належної уваги, не вважали їх історичними, а тому й не задокументували. 

120-річчя футбол України зустрічає реформами професіональних ліг, роздоріжжям масового, аматорського футболу, та необхідністю конче уладнати структуру національного чемпіонату. Тому наразі час ретельніше вивчати історію українського футболу, дивитися, співставляти турніри минулого та сьогодення. А раптом і той, чорно-білий, футбол нас чомусь навчить? Т0му, що ми давно знали, однак встигли забути?

Артур Валерко, Football.ua








История футбола Украины - статьи и факты